В одному з районів Гданська є вулиця, де розташовані одні з найдорожчих резиденцій міста. Доглянуті сади та непомітно приховані басейни та тенісні корти – це лише частина цих помешкань. Справжньої особливості цим будівлям додає той факт, що колись тут проживала гданська графиня. Мова йде про Магдалену Лось. У цьому матеріалі на gdanskivchanka.eu ми більш детально розповімо цей район та справжню гданську графиню.
Власниця
У 1936 році на вулиці Корженьовського розпочалося будівництво розкішної вілли. Вона була досить розкішною для тогочасного Гданська. Тривалий час у таємниці тримали ім’я майбутнього власника цього будинку. Згодом виявилося, що нею стала гданська графиня Магдалена Лось.
Марія-Магдалена Лось народилася у 1906 році в Ясткуві Люблінського повіту. Вона була третьою дитиною в родині Нікодема-Петра Будного та його дружини Наталії-Марії Буднової. Досить швидко Магдалена вийшла заміж за Анджея-Яна Лося. Її чоловік воював у польсько-більшовицькій війні. У битві під Ходоровом був тяжко поранений і більшовики жорстоко порізали його шаблями. У 1934 році молода сім’я перебралася до Гданська. Пара була досить заможною, тож досить швидко розпорядилася, аби їм почали будувати власну резиденцію.
У 1938 році Магдалена розуміла, що скоро розпочнеться Друга світова війна. Тож на деякий час вона призупинила розширення власного будинку. Вона прийняла рішення збирати кошти на озброєння польської армії. За ці гроші купували важкі кулемети, а також зенітні гармати. У 1939 році Анджей Лось отримав звання другого лейтенанта. Свою службу він розпочав начальником Служби підводної зброї командування морського порту Гдиня-Оксиве. Справи, нібито налагодилися, тож графиня розпорядилася, аби на схилі резиденції збудували сучасний газонепроникний притулок не для армії, а для себе.
Будівництво
Будівництвом цього притулку керував гірничий інженер з Кракова. Цю локацію було побудовано за технологією видобутку корисних копалин. Завершити будівництво вдалося у 1939 році. Притулок був справді безпечним, бо був розташований глибоко в горі. Будівля мала два входи. Камера-укриття була розрахована на два десятки людей. Він був обладнаний таким чином, щоб люди, які тут проживали, мали певний комфорт. Притулок мав автономне опалення та вигрібну яму.
Саму резиденцію графині називали справжньою перлиною кубічного функціоналізму. Будинок мав досить красивий зовнішній вигляд, адже був світлим і таким чином символізував певну чистоту. Доповнений керамічними акцентами, він привертав увагу характерною перголою та аркадним входом, а також ідеально інтегрованою огорожею. Чимало жителів Гданська милувалися цією будівлею. Творцями цієї вілли стали відомі польські архітектори Збігнєв Купець і Тадеуш Коссак. Створюючи цю резиденцію, їхнім натхненням стали американські будинки. Саме такі можна побачити у фільмах 40-60-х років.
З початком Другої світової війни Магдалена не використовувала власне укриття, адже вона одразу разом з родиною покинула Гданськ. Спершу вона виїхала до Любліна, а далі графиня продовжила подорожувати на власному автомобілі Steyer. Доля привела Магдалену Лось до Італії. Згодом у 1940 році родина перебралася до Бразилії, де Анджей став власником місцевої фабрики у Сан-Паулу. Після закінчення Другої світової війни графиня разом з чоловіком до Польщі не повернулася.
А от доля резиденції Магдалени була зовсім іншою. Під час війни будинок неабияк сподобався німцям, тому вони активно використовували його для своїх потреб. Після війни в резиденції була створена Служба безпеки, співробітники якої в підвалі будинку катували людей, які мали різними способами “викритися” перед новою владою.