Бути першою – це зовсім не дивина для Івони Гузовської, а, навпаки, норма життя. Перша професійна боксерка у Польщі, золото міжнародних змагань, кубок світу з кікбоксингу, титул чемпіонки – здається, що покликанням спортсменки були перемоги. Рік за роком боксерка приносила своїй країні та рідному містечку нові приводи для гордості, проте її особистим проривом стало єднання з внутрішнім “Я”. Відколи Івона почала пізнавати власні почуття, відтоді змінились і її інтереси. Зірка спорту написала книгу і не одну, зайнялась кінним спортом, започаткувала власні курси й перекваліфікувалась у тренерку. Ну а про всі метаморфози її життя надзвичайно цікаво дізнатись, що ми й зробимо на сайті gdanskivchanka.eu.
Урок життя
Стійкість характеру Івони життя почало випробовувати з самого народження. Біологічні батьки відмовились від неї, що надовго вкорінило думку в голові дівчини, ніби вона не заслуговує на любов. Проте це лише був початок шляху, який довелось пройти Гузовській, щоб стати чемпіонкою власного життя. Івона народилась у Гданську, де її кількамісячну взяла сім’я. Кровних батьків вона ніколи не знала, однак і не прагнула їхньої уваги. Натомість майбутній зірці боксу було достатньо отримувати любов мами й тата, які її свідомо обрали. Сім’я не розкошувала, проте Івона не відчувала потреби в чомусь. Найкращими спогадами з її дитинства стали походи з батьком на рибалку, довгі поїздки на автобусах у пошуках пригод, турбота матері й безумовна любов, яку відчувала дівчина.
Хоч Гузовська завжди якнайкраще відкликається про свою сім’ю, однак їй довелось пережити й чимало горя. Так, названий батько страждав від алкоголізму і хвороба позначалась на усіх членах родини. Він міг бути одночасно турботливим та непередбачуваним у своїй поведінці. Тож життя Івони було чергою хороших і поганих днів. Вже у дорослому віці боксерка згадувала, що боялась залишатись вдома через буйну поведінку батька. Саме тому вона з мамою часто йшла з дому й шукала підтримки в сусідів. Тож з самого дитинства Івона мріяла про безпечний дім.
Цей період дорослішання Гузовська завжди згадує з вдячністю за засвоєні уроки. Вона ніколи не забувала усі добрі вчинки рідних й з розумінням ставилась до таких життєвих обставин. Однак з раннього віку дівчина мала навчитись відстоювати себе й самостійно справлятись з труднощами. Так вона призвичаїлась не звертати увагу на насмішки однолітків, очікування старших людей та упередження, які лились звідусюди. Тож Івона сміливо захищала своє право просто бути. У підліткові роки перед дівчиною постали нові труднощі. Вона прагнула знайти власну компанію й зробила це у боксерському клубі, куди її запросив друг. Там дівчина відкрила для себе цілий світ бойових мистецтв й захопилась спортом на довгі роки. До того ж в Івони відразу стався метч з боксом, що пророкувало їй успішну кар’єру, про яку майбутня чемпіонка тоді ще не здогадувалась.
Чемпіонські перегони
Щойно Івона познайомилась з різними стилями бойових мистецтв, відірватись від залу їй було важко. Вона знайшла себе у цьому спорті й щодня наполегливо тренувалась. І це була взаємна любов, адже їй ідеально все вдавалось. Прогрес дівчини помітили тренери, які заохотили спортсменку долучитись до змагань. Якщо Івона починала з тхеквондо, то першого успіху зазнала у кікбоксингу. А сталось це у вересні 1992 року, коли їй вдалось здобути перше місце на чемпіонаті Польщі. Наступного місяця Гузовська вже їхала на європейські змагання у Болгарію, де здобула третій результат. Крок за кроком спортсменка підкорювала все більші вершини. А робила вона це у шаленому ритмі, адже бої відбувались чи не щомісяця. І Івона не втрачала нагоди побувати на змаганнях різного рівня. По-справжньому зрозуміти весь масштаб своєї праці дівчина змогла у 1993 році, коли стала чемпіонкою світу з кікбоксингу.
Від свого дебюту у 1992 році й до підписання професійного контракту у 1999 Івона встигла безліч разів виграти чемпіонат Польщі, здобути не менше титулів європейського рівня, довести світову першість та досягти всіх можливих висот. Вона безупинну перемагала, що є надзвичайним подвигом і за звичайних обставин. Проте Гузовська тоді відповідала не лише за себе, але й за сина, якого народила на початку кар’єри. Коли Івона дізналась, що вагітна, то зовсім не знала, що робити з цією інформацією. А коли її команда побачила, що вона вийшла на змагання, незадовго після родів, то була не менше здивована. Проте тоді Гузовська не зневірилась, а, навпаки, ще завзятіше взялась за спорт. Її підтримувала сім’я та колеги, тож вона могла продовжувати займатись улюбленою справою.
У 1999 році Івона Гузовська стала першою професійною боксеркою у Польщі, підписавши контракт з Polish Boxing Promotion. Це рішення вона прийняла за обох – за себе й свого сина. Головною мотивацією для спортсменки був достаток сім’ї. Вона ніколи не гналась за славою, адже спершу бокс був її емоційним наповненням, а потім чемпіонка думала про майбутнє для своєї дитини. Хоч на цьому рівні перемоги стали її вірним супутником, проте постійні тренування та розлука з сином все більше виснажували Івону. За успіхом та славою ховалась жінка, якій все важче було з’являтись на ринзі й перед публікою. Тож, коли Гузовська зрозуміла, що достатньо зробила у цій сфері, то без сумнівів покинула спорт. А зараз про той період нагадують численні кубки, медалі, пояси та неоціненний досвід.
Мотивація від Івони
Після завершення кар’єри боксерки Івона Гузовська виділила чимало часу, щоб порефлексувати про все, що трапилось у її житті. А у неї були як моменти успіху, так і зневіри. Тож жінка взялась досліджувати власні емоції й стала на шлях ментального відновлення. Коли всі навколо бачили перемоги Івони, всередині неї не залишалось жодних позитивних емоцій. З кожним тренуванням боксерка все більше втомлювалась як морально, так і фізично. Вона була спустошена і, як казала Гузовська, її організм дав чітко про це знати. А останньою краплею стало те, що вона навіть не мала бажання прокидатись. Це був сигнал для жінки, щоб почати діяти. Хоч у мотиваційних текстах ми часто можемо прочитати про важливість сили волі, проте Івона розвіяла міф щодо цього. Її метод був іншим – вона прийняла весь біль, гнів та сум, щоб знову вільно жити. Гузовська зізналась, що не має впливу на деякі речі й не всесильна, а після цього дозволила собі помилятись, бути вразливою та водночас відкритою.
У висловлюваннях Івони неможливо знайти жодних нарікань на долю. Ба більше, боксерка вдячна кожній людині на своєму шляху та сповнена розуміння до усіх важких моментів. Проте до цього її привела довга дорога спроб і помилок. А зараз, коли вона ідеально відчуває себе й знає ціну шляху до чемпіонства, то навчає цього інших. Одразу після боксерських перегонів Ілона знайшла себе у тренерстві. Спершу це були лекції та семінари на велику аудиторію, а потім Гузовська взяла менторство над окремими спортсменами, які прагнули досягти успіху. А ще вона організовує тематичні табори для людей з різною фізичною підготовкою.
Івона не зазіхає на звання психолога, адже не має відповідної освіти і знань, проте це не позбавляє її експертності. Вона ділиться особистими методиками тренувань й допомагає людям віднайти емоційну рівновагу. А різні кейси вирішує завдяки власному досвіду, тож за її менторством перш за все йдуть люди, які цінують досягнення та вміння боксерки. Ну а вона продовжує розвиватись в усіх сферах, до яких відчуває інтерес та жагу.
Творча сторона Гузовської
З самого дитинства Івона мала дві пристрасті: бокс та малювання. І обидва заняття допомогли Гузовській краще пізнати себе. Так, жінка неодноразово казала, що на ринзі не думала про титули чи перемоги, а проживала момент єднання зі своїм тілом. А через це до неї приходили різноманітні усвідомлення. Вона вивчала свої емоції й це робило її кращою людиною для самої себе. Теж саме відбувається, коли Івона дістає пензлик й починає вигадувати сюжети. Якщо бокс зробив гданчанку популярною, то малювання відкрило для світу її нову сторону. Тож творчі фантазії жінка пронесла з дитинства у доросле життя. Гузовська малює як на замовлення, так і заради власного задоволення. Проте одна умова у її творчості все ж є. Спортсменка ніщо не робить просто так, її роботи завжди мають приносити користь. Деякі картини висловлюють внутрішні переживання жінки, а інші створені для того, щоб тішити рідних чи незнайомців.
Вже у дорослому віці Івона відкрила у собі ще один талант. А мова йде про письменство. Проте, щоб пізнати його, спортсменка мала пройти чимало випробувань. Так, першу свою книгу Гузовська опублікувала у 2017 році й назвала її Najważniejsza decyzja. Автобіографія відразу ж стала бестселером у своєму жанрі, що неабияк потішило авторку. Цей твір Івона створила для всіх, кому потрібна мотивація й підтримка. У ньому жінка розповіла власну історію життя та шлях, який вона пройшла заради успіху та щастя. А головний меседж полягає в тому, що не важливо, які в кого можливості, головне те, що ми робимо для власного добробуту. Ну а без першої книги не було б і наступної праці, адже авторка пише все за порядком. Коли їй потрібно було розповісти власну історію – вона випустила автобіографію, а коли занурилась у тренерську роботу – то опублікувала Moc wojownika jest w tobie. Ця робота абсолютно резонує з тим, чого досягла Івона. Вона пройшла шлях любові до себе й пропонує ці істини й своїм читачам. І, як зазначає авторка, усвідомлення може з’явитись абсолютно випадково, тож варто бути відкритими й ніколи не здаватись.
