Модні тенденції завжди впливали на життя жінок. Кожна прагнула виглядати стильно та вишукано, не бути схожою на інших. У 20 столітті, попри дві світові війни, жінки продовжували стежити за модними тенденціями, пише сайт gdanskivchanka.eu. У цьому матеріалі ми розповімо якою була мода у Гданську у міжвоєнний період.
Дотримання правил
Насамперед слід пам’ятати про те, що жінки і чоловіки того часу дотримувались певних правил, зокрема як одягатися на роботу, що одягнути на бал, в театр чи на похорон. У цей період гданська леді не виходила з дому без капелюшка, рукавичок і сумочки, а панчохи носила навіть у найспекотнішу погоду. Також вона ніколи не одягла сукні з декольте до полудня, а у 30-х роках у такому вбранні з’являлась лише на балу. Гданські кавалери також не з’являлись на публіці без головного убору і рукавичок, завжди носили сорочку з краваткою. Піджак чоловік дозволяв собі зняти лише суто у сімейному колі.
Стиль Гданська
Загалом одяг міжвоєнного періоду характеризується винятковим шиком, відчуттям стилю та елегантністю. У жіночих образах 20-х років 20 століття були характерні хвилясті локони, маленькі капелюшки з опущеними полями та пов’язки на волоссі. У цей період головні убори зазвичай були чорними та блискучими. Щодо макіяжу, то в цей час були популярні димчасті повіки і маленькі, темні губи. Тоді очі були так нафарбовані, що здавались досить сумними.
Мода цього періоду проігнорувала жіночі форми, адже силует був простим і дуже низько посаджений. Про підкреслення талії чи акценту на стегнах мова взагалі не йшла. Щодо чоловічої моди, то вона практично не зазнала значних змін. Щоденно чоловіки носили вовняні костюми з приталеним однобортним піджаком стриманих кольорів, до прикладу сірі, темно-сині та коричневі. Штани були завужені донизу. Костюм зазвичай супроводжувався короткою жилеткою. Від неї можна було відмовитися, одягнувши літній костюм в клітинку або з легкої тканини. Незалежно від місця і пори року костюм супроводжувався білою сорочкою і краваткою помірної ширини з непомітним малюнком. Інколи її замінювали непримітним метеликом.
Загалом міжвоєнний період у Гданську був наповнений веселощами і гуляннями. Через це у гардеробі містян було особливе вбрання. До прикладу, чоловіки одягали чорний фрак, жилетку і сорочку з жорстким ліфом, зав’язували краватку-метелик і взували чорні лаковані туфлі, а на голові з’являвся циліндр. Жінки одягали вечірню сукню, темного кольору, рукавички, туфлі та підбирали волосся вгору, оздоблювали його стрічками чи одягали діадему. Щодо суконь, то зазвичай вони мали глибокий виріз ззаду. Також вона підкреслювала талію, була оздоблена драпіруванням та прикрасами. Неодмінним аксесуаром балу було віяло з пір’я та довгих ниток перлів, які найкраще поєднувалися з наймоднішим тоді чорним кольором.
У 20-х роках цікавої форми набули коктейльні сукні. Для їхнього дизайну використовували багато тканини, орнаментів та блиску. Також сукні почали прикрашати вишивкою, бісером, дуже часто пір’ям, бахромою. У цей період одяг був досить вільним та зручним. Він не сковував жодних рухів. У цей період межа між спортивним одягом і повсякденним, прогулянковим одягом стала розмитою. Емансиповані жінки також наважилися відмовитися від підборів, надаючи перевагу зручному взуттю. На низьких підборах гданські жінки лише ходили ввечері.
Загалом мода цих років підкреслювала жіночність, природні якості гданських леді. Наряди набули жіночних ліній і різноманітних фактурних прикрас. З’явилися прозорість і мереживо, які найкраще демонструють розкутість жіночого стилю. Кожна мала змогу підібрати собі індивідуальний образ.