Якими були конкурси краси у Тримісті у 1980–1990-х роках

Заходи з легким відтінком провокації – так можна охарактеризувати конкурси краси, які проводили у Гданську, Гдині та Сопоті у 1980 –1990-х роках. Розваги у Тримісті у нічних клубах тоді не обмежувалися дискотеками. У найпопулярніших нічних закладах часто влаштовували конкурси краси. Вони приваблювали не лише десятки учасниць, які прагнули здобути славу, а й натовпи глядачів. Ці заходи були дуже яскравим, але подекуди суперечливим елементом місцевого культурного життя, пише gdanskivchanka.eu. Хоч багато містян засуджували і не розуміли такі конкурси на початку їхньої популярності, зрештою ці події незмінно викликали шалений ажіотаж. 

Веселощі, краса та провокація

Конкурси краси у Тримісті на зламі двох десятиліть були помітною світською подією, а їхні учасниці демонстрували тогочасні уявлення про красу, моду та успіх. Вони показували модні вбрання, наприклад, лайкрові легінси та нейлонові спортивні костюми, робили гарні зачіски та яскравий макіяж, а переможниці таких конкурсів отримували цінні призи. Проте більшість учасниць туди йшли за славою, а прикладом для них була історія звичайної студентки із Гданська. Анета Кренгліцька у 1989 році взяла участь у подібному заході, після чого стала всесвітньовідомою. Також переможниць або найбільш помітних учасниць неодноразово запрошували на місцеве телебачення. 

Розваги у Тримісті розвивалися в умовах соціалістичної реальності, однак після падіння Польської Народної Республіки польське суспільство відкрилося для західних культурних впливів. Західна культура також позначилася на конкурсах краси. 

Учасницям доводилося не лише змагатися одна з одною, а й боротися з надмірною консервативністю тодішнього суспільства. Деякі містяни сприймали ці конкурси як надто відверті та екстравагантні. 

Найгучніші заходи такого формату проводили у культових нічних клубах Триміста, більшість з яких вже не існує, а також на сценах театру Вибжеже у Гданську та муніципального театру у Гдині. 

Якщо на початку 1980-х років конкурси краси у Тримісті мали скромніший характер, то пізніше під впливом західних тенденцій учасниці поставали перед публікою не лише у вечірніх сукнях, а й у повсякденному одязі. Інколи місцеві красуні виступали навіть топлес що, звісно, викликало неоднозначну реакцію. Конкурси краси щоразу збирали натовпи глядачів та привертали увагу ЗМІ. З часом уявлення про те, як мають виглядати конкурсантки, змінилися, і учасниці почали рідше з’являтися на подіумі у відвертих купальниках. Вони прагнули довести, що мають не лише привабливу зовнішність, а й власну історію та характер.

Також до конкурсів долучалися спонсори, які фінансували заходи та підвищували їхній престиж. На фото з конкурсів краси у Тримісті можна простежити, як змінювалася мода та стандарти краси. Якщо раніше жінки віддавали перевагу суцільним, але доволі відвертим купальникам, то за декілька років їх замінили елегантніші та стриманіші моделі.

Критика конкурсів краси

Відверті конкурси краси були нетиповими для соціалістичного Триміста, а тому не уникнули критики та суперечок. На початку 1980-х років критики та деякі глядачі обурювалися такими заходами, адже, на їхню думку, вони сексуалізували жінок. Організаторів та спонсорів звинувачували у надмірній комерційності проєктів, а також у тому, що до учасниць ставилися як до об’єктів реклами, а не як до особистостей. 

Зрештою популярність таких конкурсів почала згасати, а участь у них вже не сприймалася як така престижна, як раніше. З іншого боку, багатьом жінкам конкурси краси дали можливість вийти за межі звичного середовища і втілити свої найсміливіші амбіції у життя. Серед тих, хто почав свою кар’єру з участі у конкурсі краси, не лише Анета Кренгліцька, а також оперна співачка Аліція Венґожевська та інші учасниці.