Фемінізм у Польщі має досить давню історію. Вона безпосередньо пов’язана з європейськими тенденціями. Перші прояви фемінізму у Польщі зародилися тоді, коли жінки почали боротися за власні права, зокрема за можливість вільно навчатися та брати участь у громадському житті. Тоді в країні жінки почали організовувати літературні салони, так звані клуби однодумців, де вони спілкувалися та корисно проводили час разом, пише сайт gdanskivchanka.eu.
Гданськ вважають одним з найважливіших міст Польщі, тож не дивно, що воно відігравало важливу роль у розвитку фемінізму. У Вільному місті жінки теж брали активну участь у боротьбі за власні права. Тож як зародився фемінізм у Гданську? Наша редакція розповість у цьому матеріалі.

Поява
Відомо, що до 19 століття жінкам у Гданську, як і в інших польських містах, було складно. Вони безпосередньо залежали від своїх чоловіків або батьків. Також були досить обмежені у правах, що відображалося на їхньому дозвіллі. Проте вже у 19 столітті у Польщі почали зароджуватися перші феміністичні течії, які згодом почали поширюватися і в Гданську.
У цей період у Гданську почали з’являтися різноманітні жіночі організації. Їхньою основною метою було захистити права жінок, поліпшити їхнє соціальне становище, а також добитися виборчого права. Ці організації часто співпрацювали з іншими соціальними рухами, до прикладу з робітничим.
Розвиток
Загалом феміністичні течії в Гданську, як і в усій Польщі, розвивалися під впливом глобальних тенденцій. У Вільному місті вони відгукувалися багатьом жінкам, тож формували місцеві феміністичні настрої.
Протягом 19 століття у Польщі жінки почали публікувати журнали, де з’являлося чимало статей, які були присвячені темі емансипації. Тоді в країні вийшли у світ такі газети як Bluszcz, Przegląd Tygodniowy, Niwa тощо. Ці журнали стали для польських жінок справжнім майданчиком, де вони мали можливість ділитися з читачами важливими думками.
У 20 столітті роль жінки у Гданську почала активно змінюватися. Ці зміни були тісно пов’язані з політичними, соціальними та економічними процесами, які відбувалися в країні. У 1918 році жінкам вдалося здобути можливість голосувати на виборах. Саме тоді Юзеф Пілсудський, який займав посаду тимчасового очільника держави, видав указ “Про проведення парламентських виборів до церковного сейму”. У документі зазначалося, що виборцем до Сейму є кожен громадянин держави, незалежно від статі. Також у 20 столітті у Гданську збільшилася кількість жінок, які здобували вищу освіту та працювали за фахом.
За часів правління комуністичної влади у Польщі феміністична активність пішла на спад. Загалом у цей період жіночий рух був досить обмежений у Гданську, та й загалом в усій країні. Попри такі умови, польські жінки продовжували свою боротьбу, подекуди навіть підпільно.
У 1989 році феміністичний рух у Гданську зазнав відродження. Після цього у місті почали з’являтися нові організації, які займалися різноманітними проблемами, від захисту прав жінок на ринку праці до боротьби з домашнім насильством. Загалом на початку 90-х років фемінізм у Польщі часто використовував агресивну риторику, близьку до фемінізму міжвоєнного періоду. Ця стратегія була корисною в період бурхливої полеміки щодо заборони абортів. Згодом польський феміністичний рух прийняв рішення змінити свій підхід, аби ефективно досягти бажаного.
Після 1989 року у Польщі почали з’являтися партії. Зокрема у 2007 році була створена Жіноча партія, яка входила до Коаліції європейських феміністичних партій, тож при владі з’явилася і підтримка для жінок.